Залишкова вологість: вода, яку ліофілізований корж зберігає після сушіння
Жоден ліофілізований корж не є абсолютно сухим. Питання для бренду полягає не в тому, чи залишається вода, а в тому, скільки її, наскільки рівномірно вона розподілена в межах партії та що ця вода робить упродовж місяців, поки продукт стоїть на полиці.
Цифри, які наводять опубліковані дослідження
Рівні залишкової вологості суттєво різняться залежно від того, що саме висушують. Дослідження рецептур на основі дисахаридів повідомило про аморфні коржі із вмістом залишкової води 0,8 % мас./мас. після ліофілізації [1]. Дослідження ліофілізованого стандартного зразка показало, що фосфатний буфер давав добре сформовані коржі, але з високим вмістом залишкової вологи — 2–4 % мас./мас. [5]. Ліофілізовані емульсії на основі альгінату натрію та ізоляту сироваткового білка, розроблені для косметичного та дерматологічного застосування, мали показники від 2,3 % до 10,9 % [6]. Ліофілізовані бігелеві матеріали, утворені з гідрогелевої та олеогелевої фаз, мали ще вищі значення — від 5 % до 20 % [7].
Ці чотири показники походять із чотирьох різних систем матеріалів, тож вони не є рейтингом доброго й поганого. Вони показують діапазон, у межах якого працює розробник рецептури, і те, що саме рецептура визначає більшу частину результату.
Рецептура змінює корж, а корж визначає воду
Найнаочніше це демонструє дослідження стандартного зразка. Додавання хлориду натрію — компонента, який часто вважають несприятливим для ліофілізації — не погіршило ні зовнішній вигляд ліофілізованого продукту, ні сам процес, і значно знизило залишкову вологість, до менш ніж 1 % мас./мас. [5]. Автори припустили, що сіль створювала більш відкриту структуру коржа, і підтвердили це термічним аналізом та скануючою електронною мікроскопією [5].
Саме цей механізм варто запам’ятати: вода виходить через пори. Більш відкрита структура дає парі легший шлях назовні. Дослідження бігелів вказує на те саме з іншого боку — залишкова вологість там зростала зі збільшенням вмісту етилцелюлози і знижувалася зі збільшенням вмісту ізоляту сироваткового білка та олеогелю [7]. Ті самі матеріали також різнилися за пористістю — від 35 % до 58 % — і за густиною — від 100 до 200 мг/мл [7]. В емульсіях з альгінатом і сироватковим білком пористість становила від 59 % до 95 %, а густина — від 116 до 308 мг/мл, причому фізико-хімічні властивості залежали від концентрації ізоляту сироваткового білка, співвідношення водної та олійної фаз, а також від типу та кількості доданих кріопротектора, олії та бджолиного воску [6]. Як кріопротектори випробовували гліцерин, пропіленгліколь, сорбіт, манітол і трегалозу [6].
Отже, рішення, ухвалені ще до будь-якого заморожування — які полімери, які цукри чи поліоли, скільки олійної фази, як гомогенізується емульсія [6] — уже задають ту вологість, яку нестиме готовий корж.
Що виводить воду під час вторинного сушіння
Вторинне сушіння — це етап, на якому видаляється зв’язана вода, і його швидкість можна виміряти. В одному дослідженні використали ближню інфрачервону спектроскопію в потоці, щоб побудувати та валідувати модель прогнозування вмісту залишкової вологи в рецептурі з 10 % сахарози під час безперервного процесу ліофілізації з обертанням, а потім за допомогою цієї моделі перевірили, які параметри процесу мають значення [4].
Рейтинг виявився чітким. Температура продукту, керована механізмом зворотного зв’язку на інфрачервоних нагрівачах, мала найбільший позитивний вплив на швидкість сушіння під час вторинного сушіння [4]. Вища швидкість охолодження на етапі заморожування також істотно підвищувала швидкість десорбції [4]. Більший об’єм наповнення мав менший негативний вплив [4]. Тиск у камері в межах від 10 до 30 Па не мав жодного суттєвого впливу [4].
Із цього випливає два висновки. По-перше, те, що відбувається на етапі заморожування, усе одно проявляється в рівні вологості наприкінці — заморожування та сушіння не є незалежними рішеннями. По-друге, наповнення контейнера більшою кількістю матеріалу уповільнює сушіння, тож зміна контейнера чи об’єму наповнення є зміною циклу сушіння.
Спосіб нагрівання також впливає на рівномірність розподілу вологи. Дослідження вакуумного сушіння з мікрохвильовим супроводом вимірювало рівномірність нагрівання через аналіз залишкової вологості по всій партії та виявило нормалізоване стандартне відхилення 12,7 % у циклі з мікрохвильовим супроводом проти 15,3 % у звичайному циклі [2]. За 18 ГГц і 60 Вт метод давав майже трикратне прискорення первинного сушіння сахарози порівняно зі звичайним циклом для типових лабораторних партій [2]. Було показано, що звично використовувана частота 2,45 ГГц далека від оптимальної [2].
Надлишок води руйнує корж
Дослідження дисахаридів перевірило це безпосередньо. Коржам, які починали з 0,8 % мас./мас. залишкової води, навмисне додали вологи, залишивши контейнери напіввідкритими в камері з 25 °C / 60 % відносної вологості, довівши їх до значень від 7,5 % до 10 % мас./мас. [1]. Таке додавання спричинило швидке руйнування коржа для всіх дисахаридів, окрім трегалози [1]. Натомість зберігання належно висушених коржів за 40 °C / 75 % відносної вологості не призвело до фізичного руйнування [1].
Саме лише тепло не зруйнувало структуру; це зробила вода. А напіввідкритого контейнера у вологому приміщенні було достатньо, щоб підняти вміст вологи приблизно на порядок [1]. Паковання та момент закривання є частиною процесу сушіння, а не чимось другорядним.
Вимірювання й збереження того самого рівня при масштабуванні
Вміст залишкової вологи — одна зі стандартних характеристик, які наводять для ліофілізованих матеріалів, поряд із пористістю, густиною, механічними властивостями та набуханням [3][6][7]. Його також можна відстежувати в реальному часі: модель на основі ближньої інфрачервоної спектроскопії прогнозувала вологість у потоці під час сушіння [4], а аналітичні інструменти процесу застосовували для моніторингу ліофілізації як у пілотному, так і у виробничому масштабі, зокрема використовуючи частоту відкриття/закриття вакуумного клапана для визначення кінцевої точки первинного сушіння у виробничому масштабі [8].
Масштабування — звична причина для занепокоєння. У тому порівнянні пілотного та виробничого масштабів було встановлено, що тривалість первинного сушіння та вміст залишкової вологи не залежать від масштабу ліофілізатора за двома різними протоколами, що автори розцінили як свідчення функціональної еквівалентності двох машин [8].
Що з цього може взяти бренд
Запитуйте показник залишкової вологості й запитуйте, яким методом його отримано. Матеріали, що зберігаються в сухому вигляді та насичуються водою безпосередньо перед використанням, пропонують саме тому, що така форма легше транспортується й зберігається [3].
Джерела
- Quaak SG, Haanen JB, Beijnen JH, Nuijen B. Naked plasmid DNA formulation: effect of different disaccharides on stability after lyophilisation — AAPS PharmSciTech, 2010-03-04.
- Abdelraheem A, Tukra R, Kazarin P, Sinanis MD, Topp EM, Alexeenko A, Peroulis D. Statistical electromagnetics for industrial pharmaceutical lyophilization — PNAS nexus, 2022-05-16.
- Prus-Walendziak W, Kozlowska J. Lyophilized Emulsions in the Form of 3D Porous Matrices as a Novel Material for Topical Application — Materials (Basel, Switzerland), 2021-02-17.
- Leys L, Nuytten G, Lammens J, Van Bockstal PJ, Corver J, Vervaet C, De Beer T. A NIR-Based Study of Desorption Kinetics during Continuous Spin Freeze-Drying — Pharmaceutics, 2021-12-16.
- Matejtschuk P, Bird C, Ezeajughi E, MacLellan-Gibson K, Wadhwa M. Impact of Formulation Choices on the Freeze-Drying of an Interleukin-6 Reference Material — Frontiers in molecular biosciences, 2022-07-04.
- Walendziak W, Douglas TEL, Kozlowska J. Design, Optimization, and Characterization of Freeze-Dried Emulsions Based on Sodium Alginate and Whey Protein Isolate Intended for Cosmetic and Dermatological Applications — ACS omega, 2025-06-03.
- Walendziak W, Douglas TEL, Kozlowska J. Physicochemical Properties of Freeze-Dried Bigel-Based Materials Composed of Sodium Alginate/Whey Protein Isolate Hydrogel and Ethylcellulose/Sunflower Oil Oleogel — Biomacromolecules, 2025-03-25.
- Ten Have R, Reubsaet K, van Herpen P, Kersten G, Amorij JP. Demonstrating Functional Equivalence of Pilot and Production Scale Freeze-Drying of BCG — PloS one, 2016-03-16.